Сифон є важливим елементом у багатьох побутових сантехнічних пристроях: раковинах, кухонних мийок, ванн. Іноді, по тим або іншим причинам, що їх доводиться замінювати на нові. Замінити сифон можна самостійно, уважно прочитавши наведені тут поради.

Сифон виконує дві важливі функції: запобігає засмічення труб каналізації і перешкоджають проникненню неприємних запахів з каналізації. Запахи з каналізаційних труб затримуються водяним затвором. Зазвичай про сифоні згадують тоді, коли вода з мийки не йде, що означає, що сифон необхідно прочистити. Також буває, що решітка яка закриває зливний отвір з часом набуває дуже непривабливий вигляд. Тому найпростіше рішення даної ситуації — заміна сифона.

Найбільш практичний — це пляшковий сифон, так як його легко почистити від скопилася бруду, так і, наприклад, випадково впало в мийку кільце не втече безповоротно в каналізацію. Якщо потрібно під’єднати зливний шланг пральної машини, то можна вибрати спеціальний сифон з патрубком, на який кріпиться шланг для зливу. Крім пляшкових сифонів є гнучкі гофровані шланги, які можна розтягнути до потрібної довжини.

Першим ділом при заміні сифона виконують демонтаж старого сифона. Перед цим треба під знімається сифон поставити відро або яку-небудь ємність, інакше вся вода і бруд з сифона опиниться на підлозі. Отже, зрозуміло старий сифон, а також підведення до каналізаційної труби. Каналізаційна труба має діаметр 50 мм, а підводка — 40 мм. Для герметичного і щільного з’єднання в розтруб чавунної каналізаційної труби вставляється гумова ущільнювальна муфта. Якщо така муфта стоїть давно, то швидше за все вона вже втратила еластичність та її необхідно замінити на нову. Потім очищають від бруду зливний отвір біля мийки. Випускний отвір мийки закриваємо металевої декоративною накладкою з болтом… яким кріпимо випускний патрубок сифона. На випускну трубу одягаємо конусну гумову прокладку. Всі ущільнювальні прокладки повинні входити в комплект сифона. Випускну трубу поєднуємо з патрубком, який вже встановлений на мийці, і фіксуємо її пластиковою гайкою.

Насаджуємо на випускну трубу корпус сифона і кріпимо гайкою.

Примірявши за місцем «коліно» відкручуємо гайку і знімаємо його. Потім надлишки отпиливаем ножівкою. Місце обріза необхідно обробити напилком — зняти фаску. Так «коліно» буде легше вставити в перехідну гумову муфту. Так само для полегшення установки можна змастити «коліно» маслом.

Ось така перехідна гумова муфта необхідна для з’єднання «коліна» з каналізаційною трубою. Попередньо почистивши розтруб вставляємо в нього гумову муфту. Потім вставляємо в муфту «коліно». Накидаємо пластмасову гайку на верхній вільний кінець «коліна», а потім одягаємо конусну прокладку широкою стороною до гайки. Перевірте, перед тим як закрутити гайку, зайшла чи вузька частина конусної прокладки в патрубок сифона по всьому периметру. Тут треба проявити особливу увагу, так як інакше при затягуванні гайки можна пошкодити прокладку і можлива протікання. Затягувати пластикові гайки потрібно від руки, але досить туго. Але при цьому почуття міри потрібно дотримуватися. Кінець «коліна» вставляємо в сифон і затягуємо гайку. Встановлення сифона можна вважати практично закінченою. Після того як сифон встановлений необхідно перевірити відсутність протікання. Для цього відкрийте воду. Уважно огляньте всі з’єднання. Якщо раптом якесь з’єднання підтікає, то спробуйте підтягнути гайку сильніше. Якщо протечку усунути не вдалося, то швидше за все прокладка встановлена не правильно. Розберіть з’єднання і перевірте чи все зроблено як треба. Включивши воду перевірте складання ще раз.